Раціональне харчування

Протягом віків людина старалась харчуватися так, щоб отримати з їжею все, що потрібно організму.
Базуючись на відомих принципах вчення Гіппократа—творця класичної медицини, притримуючись його девізу «менше принесе більше», респектуємо харчування в двох аспектах: постійна фруктова добавка (сира, напівсира) або на заміну — зеленолисткові салати (польові, лісові, городні). Основний прийом білків та вуглеводів забезпечується вживанням рослин у вигляді салатів та овочів у сирій формі. Якщо людина потребує тваринних білків, то збільшуємо сиру та напівсиру частину їжі і пам'ятаємо про необхідність споживання фруктової добавки. При спокійному та акуратному споживанні їжі ми могли б обмежитися одним прийомом на день. Чиста вода, чисте повітря та регулярні прогулянки серед екологічно чистої природи (в лісах, парках, городах та фруктових садах) мають велику лікувальну та насичувальну здатність.
їжа складається з декількох компонентів, корисних, баластних та токсичних. Обмін речовин людини визначається концентрацією амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин. На основі цих даних були складені харчові раціони, розроблені нові харчові технології. Появилась велика маса рафінованих продуктів харчування (кефір, олії, соки, хліб).
Рафіноване харчування зменшує фізіологічну роль перш за все органів травлення. Появилась їжа космонавтів, яка міститься в тюбиках. Але, як показав досвід, таке харчування не задовольняє фізіологічну потребу організму космонавтів. Тому в останній час і космонавти користуються звичайною їжею.
Завдяки академіку О.М. Уголєву було відкрите мембранне (пристінкове) травлення. Доведено, що існує не лише порожнинне та клітинне, а й третій тип травлення — пристінкове, якому належить по своїй функції 75-80% всього травлення. З'ясовано значення гормональної системи кишечника. Доведена роль в ендоекології для процесів травлення тих мікробів, які постійно живуть в кишечнику людини.
Таким чином, на зміну теорії збалансованого харчування появилась теорія адекватного харчування, яка взяла від першої все корисне, її доповнили наступні положення — корисним в харчуванні є баластні речовини, такі, як харчові волокна.
Отже, корисні речовини утворюються з їжі при ферментативному розщепленні за рахунок порожнинного та мембранного травлення. Дальший транспорт корисних речовин відбувається завдяки амінокислотам, глюкозі, фруктозі, жирним кислотам, вітамінам, мінеральним речовинам. Крім цього, важливим є ще транспорт гормонів та інших активних речовин, які продукуються клітинами шлунково-кишкового тракту. Особлива роль належить дванадцятипалій кишці, в якій виробляється до 30 гормонів. Тому дванадцятипалу кишку О.М. Уголєв назвав «гіпофізом черевної порожнини».
Завдяки мембранному травленню їжа розщеплюється до амінокислот, жирних кислот, гліцерину, глюкози, фруктози, галактози. Це відбувається завдяки ферментам, які знаходяться в глікокаліксі — над мікроворсинками слизової кишок. На 1 мм2 поверхні слизової кишки знаходиться 20-40 мікроворсинок. Через поверхню тонкої кишки, яка становить близько 500 м:, може за 1 годину всмоктатись близько 2-3 л рідини.
В товстій кишці також проходить всмоктування води. Поступивши в кров, поживні речовини, але, на жаль, і токсичні речовини попадають в печінку, де проходить обмін речовин. Тут знешкоджуються токсичні речовини, а також такі токсини, як індол, фенол, скатол. В товстій кишці живе маса бактерій-сапрофітів, 10% молочнокислих бактерій, кишкова паличка, спороносні, стрептококи, гнилісні мікроорганізми, які виділяють отруйні речовини. Але вони відіграють ще й позитивну роль, бо сприяють кінцевій переробці решток неперетравленої їжі, волокон. Вони беруть участь у синтезі деяких вітамінів, виділяють біологічно активні речовини гормонального походження. У здорової людини існує взаємодія між функцією кишечника та мікробами. Якщо людина приймала антибіотики або мало вживала харчових волокон, то зміниться склад мікробної флори, що спричиняє виникнення захворювань.
Процес травлення регулюється як нервовою, так і гормональною системою. Тому позитивно впливають на нервову систему гарне сервування, висока культура обслуговування, смачна свіжа їжа, приємний запах. Якщо немає культури харчування, то виникає ряд порушень евакуаторного, моторного характеру. Гормональна регуляція проводиться гормонами, які знаходяться на слизовій оболонці всього гастроентерального тракту та підшлункової залози. Основні з них: гастрин, секретин, панкреозимин, холецистокінін, соматостатин, нейротензин, енкефалін та ін. Кожний з гастроінтестинальних гормонів має свою конкретну функцію, якщо змінюється їх функція, то наступає патологія.
Щоб перетравити їжу, яку ми прийняли за день, включаються всі системи організму. Тільки слини виділяється до 2 л, ще 2 л виділяється шлункового соку, 2 л соку — з тонкої кишки, 1,5 л жовчі —з печінки, із підшлункової залози — ще 2 л соку. Таким чином кишечник приймає на себе близько 10 л рідини.
В здорової людини всі системи працюють чітко, і людина не задумується, що їй їсти, а що ні.
Але як тільки в організмі ламається його регулятивний механізм, то хвора людина повинна задуматись, що їй можна їсти, а що ні.
Культура людини визначається культурою харчування, як вона забезпечує обмін речовин. Мова йде про так званий основний обмін речовин, для якого організм повинен затратити не менше 1500 кілока­лорій.
Медики, дослідники та прихильники вчення Гіппократа слушно стверджують, що існуючі таблиці калорійності їжі не відповідають дійсності, а тому можуть використовуватись лише для наближеної орієнтації в потребах організму чи релятивного порівняння. Послідовники гіппократичних принципів харчування на великій кількості спостережень встановили, що споживання сирої їжі з дотриманням життєвої та харчової культури задовольняє всі життєво необхідні потреби організму і сприяє здоровому довголіттю людини. Ми вважаємо недоцільною орієнтацію на різні табличні дані щодо вмісту тих чи інших складових в їжі та її калорійність, оскільки організм має сам вирішувати, скільки і що йому споживати. При цьому пам'ятаймо про неперевершену лікувальну дію Сонця, Повітря, Води, Тепла і Рослин!
Окремим людям, які згодні зі сподвижниками Гіппократа і не дотримуються табличних показників калорійності їжі, але не довіряють власному інстинкту, ми рекомендуємо щоденно споживати 1,5 кг сирих чи напівсирих фруктів і овочів. Цього достатньо для цілодобових потреб організму людини навіть при помірному варінні їжі.
Незважаючи на те, що сучасна людина в порівнянні з нашими предками менше їсть, вона все-таки схильна до ожиріння. На жаль, це стосується не тільки дорослих, але і дітей. Надзвичайно люблять вони поїсти, особливо солодке, що дуже згубне для здоров'я, бо сприяє порушенню обміну речовин і веде до появи різних захворювань.
Оскільки ми не живемо тільки, щоб їсти, а їмо, щоб жити (Сократ), то багаторазове щоденне харчування перевантажує наш організм, особливо органи травлення. Харчування має бути індивідуалізованим.
Наші чисельні клінічні спостереження довели, що пропуск сніданку надзвичайно корисний для організму. Підтвердженням цьому є проведене нами дослідження стану здоров'я школярів, які зреклися сніданку, їх активність в школі збільшилася. Це підтверджується і в дослідженнях та рекомендаціях доктора Даймонда. Він виділяє три біофізіологічні періоди. Час основного прийому їжі з 12 години дня до 20 години вечора. З 20 години вечора до 4 години ранку організм здійснює сортування спожитої їжі. З 4 години ранку до 12 години дня — виділення отруйних речовин. Тому сніданок цивілізованої людини припадає на період великого перевантаження організму. Наша порада — зранку пити чисту дистильовану чи кип'ячену воду або вдихати її пари. Якщо ми відчуваємо голод та нестачу впорядкованості, то потрібно споживати свіжі, стиглі фрукти або свіжі сирі фруктові та овочеві соки. Один-два спокійні харчові прийоми цілком достатні для нормального функціонування організму. При цьому перевага надається роздільному харчуванню, а не хаотичним прийомам їжі. Щоденно бажано випивати 8 склянок води, бо вода, незалежно від соків чи супів, необхідна для виконання біофізіологічних функцій. Слід пам'ятати, що всі напої (кава, чай тощо) спричиняють дегідрацію (обезводнення) організму.
Слід також пам'ятати, що кожна варена страва є не тільки менш корисною, але й тяжкостравною, а переварені продукти можуть бути навіть шкідливими. Тому варіння потрібно обмежувати до мінімуму, бо багато страв можна споживати у формі витяжки в теплій чи гарячій воді.
* Не забуваймо, що всі свіжі сирі харчі, а передусім стиглі соковиті фрукти (100%), овочі, змішані салати з різного виду капусти (50%) чи  коренів (50%), як морква, редька і т. п., є легкостравні. Кожна харчова процедура повинна починатися споживанням їжі в сирому вигляді, передусім доспілих фруктів та овочів, бо це полегшує травлення, посилює захисні властивості організму, очищує та через наявність достатньої кількості енергії заспокоює його. До різного роду приправ можна додавати багато корисних рослин та олій, отриманих холодним пресуванням.
* Обмежувати або зовсім виключати вживання кухонної солі, цукру, денатурованих додатків (солодкі печива з білого борошна). Необхідно замінювати їх повновартісними, повнозернистими. Зерно вживати тільки в кільченому стані та в обмеженій кількості, як додаток до різного роду салатів. У харчовому раціоні овочі відіграють другорядну роль, бо достатньо важкостравні в порівнянні з фруктами. Процес перетравлювання овочів триває 3-4 години, а утворена енергія становить тільки 60% енергії, одержаної при споживанні фруктів (100%).
* Коли самому змолоти будь-яке зерно, то потрібно його негайно споживати (замісити та пекти), бо доступ повітря та світла через оксидацію знищує більшість життєвих та ферментативних складових. До печива не обов'язково додавати яйця, бо яйця толерантні тільки твердо зварені. В м'якому стані вони можуть бути несприятливими, оскільки містять багато клейковини і шкідливого концентрованого тваринного білка.
* Кожну порцію їжі потрібно старанно пережовувати. Це не тільки заспокоює, але й посилює кровообіг, полегшує травлення, сприяє повнішому використанню життєдайних речовин, особливо, коли споживати вуглеводи, оскільки травлення вуглеводів починається в ротовій порожнині. Не переїдайтеся. Ми могли б задовольнитися третиною харчового прийому, коли б він був у сирому або напівсирому стані.
* Корисніше споживати цілі фрукти чи овочі, а коли з'являється відчуття спраги, пити дистильовану чи кип'ячену воду або соки з овочів чи фруктів. Ми повинні пам'ятати, що надмірний прийом дистильованої води є корисним, необхідним та дуже важливим для фізіологічних функцій. Мінеральна чи джерельна вода в великій кількості завдяки вмісту неорганічних солей для людського організму може бути шкідливою. Недостатність води в організмі не може компенсуватися лише споживанням фруктів чи овочів або питтям з них соків, потрібно пити також кип'ячену воду. Відомі в літературі поради про те, що ми повинні щоденно, залежно від маси тіла, пити 1-3 л води, нічим не оправдані. Ми повинні пити тільки тоді, коли відчуваємо спрагу. Ви­няток становить тільки буряковий квас — його можна пити і без відчуття спраги. Найкорисніший борщ з овочевими приправами, приготований підігріванням, а не варінням. Варити борщ рекомендується недовго і на помірному вогні при температурі нижчій 40°С. Не менш корис­ним є салат з сирих (або в разі необхідності недовго та помірно варених при температурі, яка не перевищує 40°С) буряків з хріном.
* Коли ми вимушені споживати продукти фабричного виробництва, тоді треба їх дуже повільно пережовувати і ковтати, бо, перемішані зі слиною, вони приносять менше шкоди.
* Головним джерелом нашої їжі повинні бути фрукти та зерно, кільчене насіння. Молоко та молочні продукти не корисні для старших дітей, а коли вони необхідні, то вживати потрібно не більше 50-150 г на день і тільки ті, що вироблені із сирого молока (варене чи пастеризоване молоко через термічну процедуру стає менш корисним, тяжкостравним). Різні олії корисні для організму людини. Коров'яче та козяче масло в малих кількостях поживне, особливо коли воно зроблене з сирого молока і не містить ніяких хімічних додатків. Масло — єдина їжа тваринного походження, яку ще можуть толерувати діти та дорослі. Нагадуємо, що достатню кількість білків ми також знаходимо в усіх рослинних плодах нашого довкілля. Харчуючись рослинними білками, матимемо стабільне здоров'я.
Найбільшу частку кожного харчового прийому повинні складати сирі, напівсирі фрукти.
* Проводити постійну оцінку стану свого здоров'я, щоби орієнтуватись, які обмеження в їжі можливі.
Щоб запобігти виникненню алергій, не рекомендуємо для особистих чи домашніх потреб використання шкідливих хімікатів, виробів побутової хімії, а пропонуємо використовувати кухонну сіль, господарське мило, соняшникову олію .