|
Найбільшим багатством курорту Поляна є мінеральні води, знайомі багатьом за їх торговими назвами «Поляна квасова» та «Поляна купель». Спеціалісти без вагань скажуть, що це повні аналоги. Незначні відмінності стосуються хіба що кількості розчинених в них мінералів. «Поляна квасова» містить в 1 дм куб. 11 г, а її посестра - на 2 г менше.
До початку 70-х років обидві ці води згідно класифікації, прийнятої в СРСР, відносили до боржомського типу. Бо дійсно, між цілющими водами відомого грузинського і закарпатського курортів є спільне. Найперше, це основний інгредієнт - гідрокарбонат натрію. Але після детального дослідження вчені Центрального науково-дослідного інституту курортології (Москва) дійшли висновку, що води курорту Поляна заслуговують на виділення для них в класифікації окремого місця.
По-перше, це концентрація мінералів. В «Боржомі» їх розчинено всього 6,2-7,2 г/дм куб., що істотно менше, ніж в «Поляні квасовій» та «Поляні купель». У полянських водах в півтори рази більше вуглекислоти, ніж в боржомській, в біологічно активних кількостях містяться бор і фтор. Є й інші відмінності. Все це дало вченим підстави виділити раніше невідомий Ново-Полянський (Поляно-квасівський) підтип лікувально-столових мінеральних вод. Свердловини, через котрі «розвантажується» Ново-Полянське родовище, пробурені в урочищі з милозвучною назвою Квасок.
Очевидно, що місцевість поза межами населених пунктів в улоговині між живописними горами дістала назву завдяки джерелу цілющого і дуже смачного природного дару, котрий русини-лемки та бойки називають не мінеральною водою, а квасом. Назва небезпідставна, бо вода містить природну вугільну кислоту. Вона ніби лоскоче слизові оболонки і надає напою специфічного приємного смаку. Правда, не всім корисно пити газовану воду, тому для більшості хворих її дегазують підігріванням.
Щоб мати уяву про склад і потенційні лікувальні можливості різноманітних мінеральних вод, курортологи зображують основні фізико-хімічні їх властивості у вигляді так званої «формули Курлова».
Текстом формулу можно прочитати так: мінеральна вода лікувально-столова, вуглекисла, гідрокарбонатна, натрієва, середньої мінералізації, слабо кисла, холодна, що містить бор і фтор. Хімічний склад подають і в більш доступній формі. Враховуючи хімічний склад, наукові дослідження, клінічні спостереження практичних лікарів, «Поляну квасову» та «Поляну купель» можна рекомендувати при таких патологічних процесах: хронічних езофагітах, гастритах з підвищеною, збереженою та зменшеною кислотоутворюючою функцією шлунку, дуоденітах, в тому числі ерозивних, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки; ентеритах, колітах; панкреатитах; холециститах, ангіохолітах, гепатитах, гепатозах; синдромах - постхолецистектомічному, постгастрорезекційному, «подразненої товстої кишки», «невиразкової диспепсії»; дискінезіях органів травного каналу; цукровому діабеті, подагрі, аліментарному ожирінні, гіперхолестеринемії та деяких інших гіперліпідеміях; сечових діатезах, хронічних запальних захворюваннях сечовидільної системи; симптомах депресії, гіпохондрії, абстінентному синдромі при відвиканні від тютюнопаління; при дозованому лікувальному голодуванні для зменшення проявів ацидозу; як один з інгредієнтів розчину для ортоградного перорального промивання всього травного каналу ізотонічним трисольовим розчином або для пероральної регідратації.
Столові води «Поляну квасову» та «Поляну купель» не радять вживати постійно, бо це може зумовити небажані зміни внутрішнього середовища організму, особливо при передозуванні. Оптимальна лікувальна добова доза складає приблизно 1% від «ідеальної» маси тіла. Полянські мінеральні води не тільки виводять із організму різноманітні «шлаки», але й підвищують стійкість організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища - хімічних, фізичних, біологічних. Механізми такого впливу різноманітні. З одного боку, зменшення або усунення запально-дистрофічних процесів, порушень моторних функцій в органах травлення сприяє виведенню з організму «шлаків», їх ефективній нейтралізації, усуває передумови утворення їх в травному каналі. З іншого боку, мікроелемент фтор, який є в мінеральній воді, підвищує опірність організму навіть у випадках продовження дії хвороботворних агентів.
Так, наприклад, людина, в раціоні котрої достатньо фтору і на яку діє іонізуюче випромінювання, зазнає від нього менше шкоди, ніж у випадку дефіциту цього мікроелемента. Тобто, фтор відноситься до групи радіопротекторів. Фтор має також загальну адаптогенну дію, нагадує вплив женьшеня, елеутерокока, родіоли рожевої, дібазола або інших відомих адаптогенів. Зараз набула поширення така хвороба як остеопороз - зменшення кальцію в кістках. Це призводить до підвищеної їх ламкості. Для попередження остеопорозу і його лікування також рекомендують застосовувати фтор. Загальновідома роль фтору в попередженні карієсу. Серед інших мінеральних вод вуглекислі вважалися найбільш цінними в лікувальному відношенні і водночас найбільш дефіцитними навіть в межах дуже великого за площею СРСР. В Україні ж експлуатаційні запаси мінеральних вод, насичених вуглекислотою, до цього часу розвідані лише в Закарпатській області. Лікувальні властивості мінеральних вод Свалявського району перевірялися в Швейцарії, Франції, Італії, а екологічна чистота в американському штаті Невада. Виявилося, що природна радіоактивність їх у вісім разів менша, ніж допускається жорсткими нормами США. Таким чином, свалявські мінеральні води за деякими з екологічних вимог перевершують найвищі світові стандарти.
|
