Мінеральні елементи їжі
Макро- і мікроелементи — мінеральні компоненти їжі, які підтримують осмотичний тиск крові, об'єм циркулюючої крові і трансмембранний перенос іонів і метаболітів, беруть участь в окисно-відновних реакціях, входять до складу активних центрів багатьох ферментів. Вони регулюють функцію шлунково-кишкового тракту і печінки.
Мінеральні речовини підтримують окислювально-антиоксидантну рівновагу в організмі, його тканинах і клітинах, обмежують інтенсивність окисних реакцій у біологічно доцільних межах.
До складу макроелементів, вміст яких в тканинах вище 6-10 г/г, входять: калій, натрій, хлор, кальцій, магній і фосфор, а до складу мікроелементів, вміст яких 6-10-12 г/г в тканинах, входять 11 життєво необхідних: залізо, мідь, цинк, молібден, хром, кобальт, марганець, йод, олово, селен, ванадій. Життєво важливу роль відіграють ще 9 мікроелементів: фтор, нікель, бром, миш'як, кадмій, барій, стронцій, кремній, алюміній. Такі елементи, як ртуть, свинець і кадмій, — фактори токсичної дії на організм, його структури і функції.
Загальний вміст макро- та мікроелементів в організмі не перевищує 4%, всього 10 г. 30% всіх білків, ензимів в організмі містять іони металів і йод.
Здатність до зміни валентності робить метали-мікроелементи учасниками окислювально-відновних реакцій, у яких вони можуть виступати як в якості окисника, так і в якості відновлювача.
Особливо важливо це у випадку заліза і міді.
Залізо міститься в тілі людини в найбільшій кількості — 4-5 г, 3 г з них входить до складу гемоглобіну. Це необхідний компонент їжі. З їжі всмоктується лише 10% заліза, тому потреба заліза для чоловіків становить 10 мг/день, жінок— 15-20, вагітних — 30.
Основні джерела заліза в їжі — це вироби з борошна, м'яса, печінка, яйця.
Дефіцит і надлишок в організмі заліза є однаково небезпечні. Недостатність заліза призводить до розвитку гіпохромної анемії, що в період росту людини може супроводжуватися затримкою розумового і фізичного розвитку, слабкістю, блідістю, головними болями, стомлюваністю, порушенням сну, ламкістю нігтів і волосся, лущенням шкіри.
Надлишкове надходження заліза разом з їжею сприяє розвитку окисного стресу, активації окислювальних деструктивних процесів в органах і відкладенню в них гемосидерину. При гострому надлишку заліза розвивається блювота, шлунково-кишкові кровотечі, шок. Засвоєння та всмоктування заліза починається ще в шлунку і в основному відбувається в 12-палій кишці.
Мідь — також життєво необхідний мікроелемент. Добова потреба становить 2,5 мг.
Всмоктування відбувається у шлунку і в верхніх відділах кишечника, причому засвоюється лише 30-70% харчової міді.
Кальцій — у тілі людини становить 1,5-1,6% маси, 99% з яких міститься в кістяку і зубах. Добова потреба організму в кальції становить 10 мг/кг маси. В найбільш засвоюваній формі кальцій міститься в молоці і молочних продуктах, особливо в яєчній шкаралупі.
Добова потреба в магнії становить 375 мг для чоловіків і 315 мг для жінок.
а